Правильною дорогою йдете, дівчата

Український жіночий баскетбол хоч і користується у вболівальників меншою популярністю, ніж чоловічий, але може похвалитися значно вищими досягненнями. Наші дівчата у складі збірної ставали чемпіонками Європи 1995 року та посідали четверте місце на Олімпійських іграх–1996. Та від тих успішних виступів в останні роки мало що залишилось: фінансові негаразди та конфлікти усе більше ослаблювали наш баскетбол. Минулого сезону навіть дійшло до того, що представниці прекрасної статі змагалися у двох конкуруючих лігах: одна була підпорядкована Федерації, інша — опонувала їй.

Курс на розширення

Нинішній сезон жіночі клуби розпочали в об’єднаному чемпіонаті: дві ліги злились в одну після аналогічного процесу в чоловіків. Минулої осені на старт в Українській професійній баскетбольній лізі вийшло одразу дев’ять команд, тоді, як у попередні роки, їх змагалося ледь не удвічі менше. Минулого вікенду вони визначили переможців у своєрідному «Фіналі восьми», який приймав Дніпропетровськ. Вибір місця проведення вирішальних матчів виявився невипадковим: місцевий «Дніпро» був серед претендентів на перемогу, і при заповнених трибунах таки здобув «золото».

«Чемпіонат нам вдався: була конкуренція, чимало напружених поєдинків і просто фантастичний фінал. Ми продемонстрували, що жіночий баскетбол — не якась там група здоров’я, а цікавий вид спорту», — говорить президент УПБЛ Володимир Рижов. Каже, що за інтенсивністю та кількістю ігор його дітище переважило більшість європейських чемпіонатів: там команди переважно змагаються у два кола першості, тоді як наші дівчата проводять загалом чотири.

Уже зараз Рижов думає про розширення ліги на наступний сезон, який планують розпочати в середині жовтня, перед стартом єврокубків. «Ми ні для кого не закриваємо двері для участі в чемпіонаті», — свідчить президент УПБЛ та збирається шукати нових учасників у тих регіонах, які ще не представлені в лізі.

Кількість українських клубів у єврокубках залежатиме від фінансової підтримки спонсора ліги. «Я так думаю, що навіть чотири наших представники могли б непогано захищати честь країни на міжнародній арені, але об’єктивно можна очікувати десь на дві команди», — одночасно Рижов додає, що бажаючі клуби можуть і самі шукати фінансування, що дозволить їм зіграти у Європі.
Зберегти Горбунову

Володимир Рижов–молодший, головний тренер фіналіста, київського «Динамо», загалом теж задоволений сезоном, хоч його підопічні й не стали чемпіонками. «Ми мали успіхи й провали, але найдовше з усіх українських клубів протрималися в єврокубках, і лише невезіння завадило нам здобути перше місце в чемпіонаті», — розповідає тренер динамівок.

Каже, що на команду відчутно вплинув відхід кількох сильних виконавиць по ходу сезону, тоді як суперниці з Дніпропетровська суттєво підсилились лідером збірної України Олександрою Горбуновою. «У міжсезоння ми плануємо поповнитись кількома молодими баскетболістками: ці 17–18–річні дівчата вже за деякий час будуть спроможні виходити на гру «шостим номером» чи навіть у стартовому складі», — розповідає про селекційні плани свого клубу Рижов–молодший.

Значно більші апетити в чемпіона, дніпропетровського «Дніпра». Зі слів головного тренера команди Володимира Коробкова, у керівництва клубу є бажання тепер виграти Єврокубок, але для цього треба ще більше підсилити склад. І зберегти найкращу баскетболістку України — Олександру Горбунову, яка зробила серйозний внесок у чемпіонство «Дніпра» й стала найкориснішим гравцем сезону.

«У Саші зараз травма, вона має її залікувати, а вже потім вирішуватиме свою подальшу долю», — каже тренер «дніпрянок». Наставник чемпіонок не приховує, що основним завданням його команди у міжсезоння буде втримати Горбунову в складі. «Вона зізналася, що отримала кілька пропозицій із інших клубів. А чи збережемо її — це вже питання до керівництва», — завершує розповідь Коробков.

Україна молода